ФИФI ФЫМЫГЪЭПУД, ФИ IЕЙ ФЫМЫГЪЭПЩКIУ

 

 

АДЫГЭ ПСАЛЪЭ

 

КъБР-м

 И ПАРЛАМЕНТЫМРЭ ПРАВИТЕЛЬСТВЭМРЭ

Я ГАЗЕТ

 

сайт газеты «Адыгэпсалъэ»

 

2006 гъэм мэлыжьыхьым (апрелым)и11

газетыр 1924 гъэм и мэкъуауэгъуэ мазэм и 1 лъандэрэ къыдокI

Счетчик посещений Counter.CO.KZ - бесплатный счетчик на любой вкус!

 

 

ХЪЫБАРЫЩIЭХЭР

 

 

ТХЫДЭ

 

 

ХЪЫБАРЕГЪАЩIЭ

 

 

ТХЫГЪЭХЭР

 

 

 

АРХИВЫР

 

english

адыгэбзэ

русский

 

 

Къэбэрдей-Балъкъэр Республикэм и Парламентым и ЩIыхь тхылъ етыным и IуэхукIэ

Къэбэрдей-Балъкъэр Республикэм и Парламентым и Президиумым и Унафэ

 

   Къэбэрдей-Балъкъэр Рес­пуб­ликэм и Парламентым и Президиумым унафэ ещI:

   илъэс куэд хъуауэ ири­гъэ­кIуэкI лэжьыгъэфIым, и жы­лагъуэ IуэхущIафэхэм, Къэ­бэр­дей-Балъкъэр Респуб­ликэм и журналистикэм зе­гъэу­жьыным хуищIа хэлъхьэ­ныгъэшхуэм папщIэ Къэбэр­дей-Балъкъэр Республикэм и Парламентым и ЩIыхь тхылъыр етын ХьэфIыцIэ Мухьэмэд Мусэбий и къуэм – «Адыгэ псалъэ» газетым и редактор нэхъыщхьэм.

 

Къэбэрдей-Балъкъэр Республикэм и

Парламен­тым и УнафэщI

                                                                                                                                                                                  БЕЧЕЛОВ Ильяс

 

ХьэфIыцIэ Мухьэмэд ягъэлъапIэ

 

   Ди газетым зэрытетащи, тхьэмахуэ кIуам Къэбэрдей-Балъкъэрым ЩэнхабзэмкIэ и фондым Iэтауэ щагъэлъэпIащ КъБР-м и Парламентымрэ Правительствэмрэ я «Адыгэ псалъэ» газетым и редактор нэхъыщхьэ, Къэбэрдей Адыгэ Хасэм и тхьэмадэ, «Адыгэ щIэнгъуазэ» институтым и директор-къызэгъэпэщакIуэ, ЩIДАА-м и академик, КъБР-м, КъШР-м, Адыгейм щIыхь зиIэ я журналист, тхакIуэ-публицист цIэрыIуэ ХьэфIыцIэ Мухьэмэд и ныб­жьыр илъэс 60 зэрырикъуар.

ГуфIэгъуэ пшыхьым щыIащ Къэбэрдей-Балъкъэр Республикэм и Президент Къанокъуэ Арсен, КъБР-м и Парламентым и УнафэщI Бечелов Ильяс, абы и къуэдзэ Бозий Натбий, депутатхэу Сэхъу Владимир, Абазэ Руслан, Джэш ФатIимэ, ДыщэкI Мадинэ, КъБР-м и Правительствэм и УнафэщIым и къуэдзэ Балъкъыз Михаил, КъБР-м и прокурор Чэт Юрэ, КъШР-м и ТхакIуэхэм я союзым и гуащэ Бэчыжь Лейла, «Россельхознадзор» Урысейпсо IуэхущIапIэм и Къэбэрдей-Балъкъэр къудамэм и унафэщI Сэхъурокъуэ Хьэутий, ЩIэныгъэхэмкIэ Дунейпсо Адыгэ Академием и тхьэмадэ  Нэхущ Iэдэм,  РАН-м и Къэбэрдей-Балъкъэр щIэныгъэ центрым и унафэщI Иуан Петр, абы и къуэдзэ Улаков Махъты, КъБР-м и Президентым и администрацэм и Iэтащхьэ Шондыр Олег, КъБР-м ­егъэджэныгъэмрэ щIэныгъэмкIэ и министр Що­джэн Ахьмэд, абы и къуэдзэ Джаппуевэ Тамарэ, Москва къалэм дэт «Интермедикэ» медицинэ институтым и унафэщI Абыдэ Мусэ сымэ, нэгъуэщI хьэщIэ лъапIэ куэди.

   - Сэ фIыуэ сыщыгъуазэт уэ, Мухьэмэд, республикэм и щэнхабзэм, жылагъуэ гъащIэм хэлъхьэныгъэшхуэ зэрыхуэпщIам, иджыри жыджэру абы узэрыхуэлажьэм, - жиIащ Къанокъуэ Арсен, ХьэфIыцIэ Мухьэмэд щехъуэхъум. – Ауэ куэд щIауэ пхуэфащэ КъБР-м и ЩIыхь тхылъыр узэримыIэр къыщысщIар иджыщ. Апхуэдэ щытыкIэр дгъэзэкIуэжу, пщIэуэ хуэтщIыр къридгъэлъагъуэу, узыншагъэ быдэ иIэу лъэпкъым куэдрэ хуэлэжьэну дехъуэхъуу дыхуейт Къэбэрдей-Балъкъэрым и тыгъэ нэхъ лъапIэ дыдэр – КъБР-м и ЩIыхь тхылъыр – ХьэфIыцIэ Мухьэмэд еттыну.

   Республикэм и Iэтащхьэм къыбгъэдэкI псалъэ гуапэхэр даIыгъыу ХьэфIыцIэ Мухьэмэд къе­хъуэхъуащ КъБР-м и Парламентым и УнафэщI Бечелов Ильяс, академик Бэчыжь Лейла, ЩIДАА-м и тхьэмадэ Нэхущ Iэдэм, УФ-м и­    Адыгэ лъэпкъ-щэнхабзэ автономием и тхьэмадэ Уэхъутэ Александр, Налшык Адыгэ Хасэм и тхьэмадэ Ефэнды Джылахъстэн сымэ, нэ­гъуэщI­хэри.

   КъБР-м щэнхабзэмрэ хъыбарегъащIэ IэнатIэхэмкIэ и министерствэм, УФ-м и Театр лэжьакIуэхэм я союзым и Къэбэрдей-Балъ­къэр щIыналъэ къудамэм, Къэбэрдей-Балъкъэр таможнэм, Урысейм и Журналистхэм я союзым, Аруан, Шэджэм районхэм я щIыпIэ самоуправленэхэм къабгъэдэкI щIыхь тхылъхэр ХьэфIыцIэ Мухьэмэд къратащ.

   Хъуэхъу псалъэ куэд юбилярым хужаIащ «Бум-Банк» коммерцэ банкым и унафэщI Ажахъуэ Къанщобий, КРУ-м и тхьэмадэ Сэбаншы Хьэзрэталий, КъБР-м и Адвокатхэм я палатэм и президент Жыгун Хьэту, Налшык къалэм и прокурор Тхьэгъэпсо Анатолэ сымэ, УФ-м щIыхь зиIэ и артистхэу Мысостышхуэ Пщызэбийрэ Юсупов Хьэмидрэ, ХьэфIыцIэ Мухьэмэд и лэжьэгъу-ныбжьэгъухэу «Черкес хэку», «Абазашта», ­«Адыгэ макъ», «Кабардино-Балкарская правда», «Горянка», «Советская молодежь» газетхэм я редактор нэхъыщхьэхэу Тхьэгъэпсэу Увжыкъуэ, Къул Фирдаус (Черкесск къ.), ПIатIокъуэ Аслъэн (Мейкъуапэ къ.), Къудей Владимир, Сэбаншы Розэ, Къардэн Мухьэмэд (Налшык къ.) сымэ, «Налшык» НОТР-м и унафэщI, КъБР-м Щэн­хабзэмкIэ и фондым и тхьэмадэ Вэрокъуэ Владимир, КъБКъТРК-м и тхьэмадэ Жаным Руслан, 49-нэ каналым и унафэщI Санэ Иринэ, «Iуащхьэмахуэ», «Минги-Тау», «Нур», «Солнышко», «Литературная Кабардино-Балкария» журналхэм я редактор нэхъыщхьэхэу IутIыж Борис, Мокаев Магомед, Джэдгъэф Борис, Накуэ Еленэ, Тхьэзэплъ Хьэсэн, полиграфкомбинатым и унафэщI Шакъ Елбэрд, «Терек», «Голос Чегема» район газетхэм я редактор нэ­хъыщхьэхэу Беслъэней Владимиррэ Къуэны­къуей Борисрэ, «Полиграфсервис и Т», «Эльбрус» тхылъ тедзапIэхэм я унафэщIхэу Котляров Виктор, Ацкъан Руслан сымэ, жылагъуэ лэжьакIуэ Къун Николай (Мэздэгу Адыгэ Хасэ), хамэ къэралхэм щыщхэу МэшхуэфI Нэждэт, Сэбаншы Наз­ми, Чурей Алий, Едыдж Нихьаи сымэ.

   Гуманитар къэхутэныгъэхэмкIэ Къэбэрдей-Балъ­къэр щIэныгъэ институтым и лэжьакIуэхэу, щIэ­ныгъэхэм я докторхэу БакIуу Хъанджэрий, Гъут Iэдэм, ЦIыпIынэ Аслъэн сымэ, КъБР-м и Тха­кIуэхэм я союзым и тхьэмадэ Созаев Ахъмэт, абы и­ къуэдзэ КхъуэIуфэ Хьэчим, КъБКъУ-м и профе­с­­­с­ор, тхыдэ щIэныгъэхэм я доктор Унэж Кашиф сыми гуапэу ХьэфIыцIэ Мухьэмэд ­ехъуэхъуащ.

   Щэнхабзэ фондым и унэшхуэм хэт пэшиплIым щIэхуэ хьэщIэхэм я нэгу зрагъэужьащ, пшы­хьыр ягъэдэхащ юбилярыр фIыуэ къэзылъагъу, пщIэ къыхуэзыщI, республикэм и щэнхабзэм и лэжьакIуэ цIэрыIуэхэм. Къызэхуэса псоми гунэс ящыхъуат КъБР-м и цIыхубэ артист Мэремыкъуэ Хъусен, композитор Щомахуэ Хьэсэнбий, КъБР-м, КъШР-м щIыхь зиIэ я артистхэу Сокъур Ольгэ, Ташло Алий, КъШР-м щIыхь зиIэ и артисткэ Тхьэгъэлэдж Светланэ, Ингуш Республикэм щIыхь зиIэ и артист Хьэцей Тимур, «Пщэ­д­джыжь вагъуэ» Урысейпсо зэпеуэм и лауреат, уэрэджыIакIуэ ныбжьыщIэ Апэнэс Астемыр сымэ ята концертыр, Унэжокъуэ Заремэрэ (пшынэ) Чурей Дыжьынрэ (бжьамий, Iэпэпшынэ) ирагъэкIуэкIа джэгу дахэр.

Ныбэжь Таисэ.

 

*  *  *

   Апхуэдэу ХьэфIыцIэ Мухьэмэд къыхуагъэ­хьащ КъШР-м и Правительствэм и УнафэщI Къардэн Алик, Адыгэ Республикэм щэнхабзэмрэ печатымкIэ и министр Жэмыфэ Гъэзий, УФ-м и Журналистхэм я союзым и тхьэмадэ Богданов Всеволод, КъШР-м гуманитар къэху­тэныгъэхэмкIэ и институтым и унафэщI Хъупсырокъуэ Хъызыр, Ставрополь Адыгэ Хасэм, Къэбэрдей-Балъкъэрым, Къэрэшей-Шэрджэсым я район Адыгэ Хасэхэм, Кавказвебнет интернет порталым и унафэщIхэм, нэгъуэщI IуэхущIапIэ куэдми къабгъэдэкI хъуэхъу телеграммэхэр.

 

Уэращ зи фIыгъэр

ПщIэ зыхуэсщI Мухьэмэд!

   Дунейпсо Адыгэ Хасэр къызэрызэрагъэпэщ лъан­дэрэ абы и лэжьакIуэ нэхъ лъэрызехьэ дыдэхэм уазэ­рыщыщыр псоми дощIэ.

   Зи гъащIэри зи гуащIэри лъэп­къым щхьэузыхь хуэзы­щIыфыр абы фIыгъуэ къеуэ­лIэным зэпымыууэ хуэлажьэ цIыхурщ. Уи IуэхущIафэхэм, лъэпкъым хуэблэжьамрэ пхузэфIэкIамрэ куэд щIауэ дыщыгъуазэщи, дигурэ ди щхьэрэ зэтелъу жытIэфынущ уэ апхуэдэ цIыху щэджащэхэм уазэрыщыщыр. Илъэс плIы­щIым щIигъуауэ зеубгъу уэ зи гъунэ иплъа лэжьыгъэ те­лъыджэм – адыгэхэм фIыгъуэ къахудэкIуэ зэпытщ уэ зэ­хэбубла Iуэху дахэм, уи тхыгъэхэм цIыхум деж нахьэс ди лъэпкъым и тхыдэм и пэжыпIэр, ар зыузэщIы­ныгъэмрэ гупсысэ жанхэмрэ къыщIэбгъэтэджэн папщIэ куэд блэжьащ уэ, нэхъыбэж зэрыпхузэфIэкIынури ди фIэщ мэхъу. Нобэрей щIэблэр уэ щыгъуазэ пщIащ адыгэ тхакIуэ, щIэныгъэлI, дзэпщ, гъуазджэм и лэжьакIуэ цIэрыIуэ куэдым я гъащIэмрэ я IуэхущIафэхэмрэ – уэращ ахэр хэIущIыIу зыщIыфар, я пщIэр япэ дыдэ ди деж щызылъытар.

   Сэ срогушхуэ си лъэп­къэ­гъухэм уэ пхуэдэ цIыху - зи гъащIэри зи гуащIэри ди лъэпкъым папщIэ щхьэузыхь зыщIыфын цIыху лъэрызехьэ - къызэрыхэкIам. Уи лэжьы­гъэм ди лъэпкъым дежкIэ мыхьэнэ ин дыдэ зэриIэр уигу зэи иумыгъэхунырщ уэ укъэ­зыцIыху псори дызы­хуейр - апхуэдэ къалэн уи пщэ дэлъщ уэ, абыкIэ къыпщогугъ ди щIэблэр.

   Уэ узиIэтащхьэ лъэпкъ газетым и пщIэр лъагэ дыдэщ нобэ, ар, псом япэрауэ, зи фIы­­гъэр уэращ – уи акъылымрэ уи щIэныгъэмрэщ, узыбгъэдэт IэнатIэм ди лъэпкъым дежкIэ мыхьэнэ ин дыдэ зэриIэр куууэ зэрызыхэпщIэрщ.

   Илъэс 60 ущрикъу махуэм гурэ псэкIэ дынохъуэхъу, уи ныбжьэгъухэми укъэзыцIыху псоми я гуапэщ, уи гуащIэмрэ уи лэжьыгъэмрэ нэхъри заукъуэдиймэ.

 

НЭХУЩ Заурбий,

Урысей Федерацэм и Къэрал думэм и депутат,

Дунейпсо Адыгэ Хасэм и тхьэмадэ.

 

Щыхьэт тохъуэ

КъуэшыфI Мухьэмэд!

   Адыгэ Республикэм и Къэ­рал Советым – Хасэм и депу­татхэм я цIэкIэ сынохъуэхъу илъэс 60 ущрикъу махуэм.

   Кавказ Ищхъэрэми адыгэ хэ­кухэми ущыцIэрыIуэщ уэ – тхакIуэ, щIэныгъэлI, пуб­ли­цист, жылагъуэ лэжьакIуэ щэджащэр. Уи цIэр жыжьэ щыIуащ уэ, уи пщIэр лъагэщ, ар мыхьэнэшхуэ зиIэ уи гуащIэдэкIым къыпэкIуащ. Адыгэ лъэпкъхэм я щэнхабзэ, тхыдэ хъугъуэфIыгъуэхэр хъумэн, абыхэм нэхъри зау­жьын папщIэ, куэд дыдэ блэ­жьащ, абы щыхьэт тохъуэ къэралым гу къызэрыплъита тыгъэ лъапIэхэр.

   Уи къаруилъыгъуэщ, ди лъэп­къым папщIэ дяпэкIи нэхъыбэж зэрыпхузэ­фIэкIы­нур ди фIэщ мэхъу.

   Уэри уи Iыхьлыхэми насып куэд къывэуэлIэну, узынша­гъэ быдэ фиIэну, гукъыдэжрэ дэрэжэгъуэрэ зэи фыщымы­щIэну си гуапэщ.

ПщIэ къыпхуэзыщI

ХЬЭЖЫБЕИКЪУЭ Руслан, Адыгэ Республикэм и Къэрал Советым – Хасэм и тхьэмадэ.

 

Ди къуэш республикэхэм

 

Къемызэгъыу

 

   Черкесск. Къэрэшей-Шэрджэсым щы­Iэ Учкекен къуажэм бизнес-инкубатор щау­хуэн папщIэ федерал бюджетым къиу­тIыпща ахъшэмкIэ нэгъуэщI IуэхущIапIэ къы­зэIуахауэ Урысей Федерацэм и Къэзыбж палатэм къыщIигъэщащ.

    ЩыIэ хабзэр къызэпауду нэгъуэщI Iуэху­гъуэхэм папщIэ къагъэсэбэпа ахъшэр сом мелуанипщIым щIегъу. Иджы УФ-м и Къэзыбж палатэм дэфтэрхэр игъэхьынущ УФ-м ФинансхэмкIэ и министерствэм, Къэрал Думэм, УФ-м ФедерацэмкIэ и Советым.

 

Бэгъэпщ Сергей и лIыкIуэ

 

   Сыхъум. “Апсны-пресс” агентствэм къы­зэритамкIэ, Абхъазым и Гал районым зэIущIэ щригъэкIуэкIащ Республикэм и Президент Бэгъэпщ Сергей. Абы хэтащ щIыналъэм шынагъуэншагъэмкIэ и службэм и унафэщI Ашубэ Юрий, МВД-м и тхьэмадэ Хецие Отар, архив управленэм и унафэщI Гвиджие Роман сымэ, нэгъуэщIхэри.

   Бэгъэпщ Сергей къызэхуэсахэм яжри­Iащ Абхъазым и Президентым и лIыкIуэу Гал районым Кишмарие Руслан зэригъакIуэр. Абы и къалэн нэхъыщхьэу щытынур президентым и Iуэхухэр куейм щыпхигъэкIынырщ, псом нэхъы­бэу - политикэ Iуэхухэр.

 

Хьэщыкъуей Олег.

 

Мэзкуу и ужькIэ Къэзан

 

    «Спартак» (Налшык) – «Рубин» (Къэзан) – 3:1 (1:1). Налшык. «Спартак» стадион. Мэлыжьыхьым и 9-м. ЦIыху мин 15 еплъащ.

   Судьяхэр Баскаков, Еню­тин (тIури Мэзкуу щыщщ), Кулалаев (Волжский).

   «Спартак»: Чихрадзе, Битокъу, Джудович, Мостовой, Скворцов, Ланько (Заруцкий, 80), Концедалов, Илонгэ (Къудей, 60), Пилипчук, Сердюков (Порошин, 43), Корчагин.

   «Рубин»: Колинько, Салуквадзе, Скотти, Синев, Байану (Базаев, 83), Гацкан, Васильев, Широков (Бухаров, 58), Калисто, Ашветие, Байрамов (Уваров, 68).

   Топхэр дагъэкIащ: Илонгэ, 17 (1:0). Васильев, 38 (1:1). Корчагин, 57 (2:1), Порошин, 84 (3:1).

   Дагъуэ хуащIащ Синев, Илонгэ, Пилипчук сымэ.

   «Локомотивыр» тхьэмахуэ и пэкIэ Мэзкуу щыхэзыгъащIэу къэзыгъэзэжа Налшык и «Спартакыр» Къэбэрдей-Балъкъэрым футболым щыдихьэххэм яIэтынут. Зэман кIэщI дыдэм къриубыдэу абыхэм яхузэфIэкIат ди республикэм и цIэр дэнэкIи фIыкIэ щыжрагъэIэну. Топджэгур фIыуэ зылъагъухэр я фIэщ мыхъуж пщIыхьэпIэм къыпищэну пэплъэрт икIи Мэзкуу и ужькIэ Къэзани хигъэщIэну «Спартакым» щыгугъырт.

   Ар зэбгъэхъулIэну тынш­тэ­къым. Япэрауэ, Тэтэрстаным и командэр къэралым щы­нэхъыфIхэм ящыщ зыщ икIи, нэгъабэрей зэхьэзэ­хуэм еплIанэ увыпIэр къызэрыщихьам къыхэкIыу, мы гъэм УЕФА-м и кубокым щIэбэнынухэм яхэтщ. ЕтIуанэрауэ, налшыкдэсхэр иджыри къэс къизымыдза IэщIагъэлIхэм ялъэгъуащ Къэбэрдей-Балъкъэрым и «Спартакыр» узыщышынэн хуей гуп зэкъуэту зэрыщытыр икIи абы зэрыдэджэгунум псоми ерыщу зыхуагъэхьэзыр.

   АрщхьэкIэ, премьер-лигэм къыщихьа япэ текIуэныгъэр къэралым и къалащхьэм щызыIэрызыгъэхьа ди щIалэ­хэ­ми я Iэзагъыр стадионым къэкIуа цIыху мин 15-м я нэгу щIагъэкIыну я нэ къи­кIырт.

   ХьэщIэхэм джэгур жыджэру ирагъэжьащ икIи абыхэм я гъуащхьауэ Ашветие Михаил бжыгъэр къызэIуихыным зымащIэщ иIэжар. Ди насыпти, ар зэуа топыр гъуэм блэцIэфтащ. Абы и ужькIэ лъэ­ны­къуитIри ебгъэрыкIуэу ­хуежьащ. Апхуэдэхэм и деж япэу топ дэзыгъэкIыфым и кIэныр адэкIи къыщокI. ИкIи зэIущIэм и епщыкIуб­гъуанэ дакъикъэм, Битокъур ижьы­раб­гъумкIэ кIуэцIрыкIыу топыр къыхидза и ужь­кIэ, Сердюков лъэщу зэуа то­пыр хьэщIэхэм я гъуащхьэтет Калинько ерагъкIэ угловойм игъэкIуащ. Ар налшыкдэсхэм Iэзэу ягъэзэщIащ икIи Конгэм и командэ къыхэхам къыхаша ди гъуащхьауэ Илонгэ и япэ топыр премьер-лигэм щы­дигъэкIащ. ауэ дакъи­къипщI нэхъыбэ дэмыкIыу, «Рубиным» бжыгъэр зэхуэдэ ищIы­жащ.

   Джэгум и етIуанэ Iыхьэр налшыкдэсхэм нэхъ къай­хъулIащ. ХьэщIэхэм я гъуащхьэтет, Латвием и командэ къы­хэхам хэт Калинько Алек­сандр зыбжанэрэ и Iэ­загъэр зэрылъагэр къигъэ­лъэгъуэн хуей хъуащ, и гъуэр ихъумэн папщIэ. АрщхьэкIэ абыи зыри хуещIакъым Корчагин Эрик штрафнойкIэ зэуа топым. Ар апхуэдизу псынщIэу кIуэрти, Калинько абы лъэIэса пэтми, къыхуе­гъэ­гъэзакъым. Шэч хэлъ­къым а топыр премьер-­лигэм и етхуанэ джэгугъуэм и нэхъ дахэхэм ящыщ зы зэрыхъунум.

   Налшык и «Спартакыр» япэ ища пэтми, футболым ди­хьэххэр пIейтейрт. Сыту жы­пIэмэ, мыгъэрей зэпеуэм ира­гъэкIуэкIа зэIущIиплIми и кIэух дакъикъэхэм ди щIа­лэхэм топ къызэ­рыху­да­гъэкIар ящыгъупщатэкъым. Ауэ налшыкдэсхэм я тренер нэхъыщхьэ Красножан Юрэ абы дерс къыхихауэ къы­щIэ­кIащ икIи «Спартакым» топ къыхудагъэкIын дэнэ къэна, езым бжыгъэр игъэбэгъуащ. КъыхэжаныкIар Порошин Андрейщ. Иджы гурыIуэгъуэт  ди щIалэхэм я япэ текIуэ­ныгъэр я стадионым къызэрыщахьынур.

   3:1-уэ Налшык и «Спартакым» Къэзан и «Рубиныр» зэрыхигъэщIар иджы Iэ­щIа­гъэлIхэм къалъытакъым зыпэмыплъа Iуэхугъуэу. Абыхэм зыхащIащ Къэбэрдей-Балъкъэрым ко­ман­дэ лъэщ иIэ зэры­хъуар.

   АдэкIэ щы­гъуазэ фы­хуэт­щIынщ Урысей Федерацэм фут­болымкIэ и премьер-­лигэм хэт адрей командэхэр зэрызэдэджэгуам: «Спартак» (Мэзкуу) - «Локомотив» (Мэзкуу) - 2:1, ЦСКА (Мэзкуу) – «Томь» (Томск) – 2:0, «Сатурн» (Мэзкуу область) – «Шинник» (Ярославль) - 3:0, «Ростов» (Дон Iус Ростов) – «Торпедо» (Мэзкуу) – 1:1, «Амкар» (Пермь) – «Динамо» (Мэзкуу) – 3:2, «Москва» (Мэзкуу) – «Луч-Энер­гия» (Владивосток) – 2:1, «Кры­лья Советов» (Самарэ) – «Зе­­нит» (Санкт-Петербург) - 3:2.

   Зи чэзу зэIущIэр ди «Спар­такым» мэлыжьыхьым и 16-м къэралым и къалащхьэм щри­гъэкIуэкIынущ. А махуэм налшыкдэсхэр IущIэнущ «Москва» футбол клубым.

Жыласэ Заур.

 

Урысей Федерацэм футболымк1э и примьер-лигэм и турнир таблицэ

 

Командэхэр

Дж.

Къ.

З.

Ф1.

Т.

О.

1.ЦСКА

2.«Томь»

3.«Москва»

4.«Спартак» Н

5.«Крылья Советов»

6.«Рубин»

7.«Сатурн»

8.«Спартак» М.

9.«Ростов»

10.«Зенит»

11.«Амкар»

12.«Торпедо»

13.«Динамо»

14.«Луч-Энергия»

15.«Локомотив»

16.«Шинник»

4

4

4

4

4

4

4

4

3

3

4

4

4

4

4

4

3

3

3

2

2

2

1

1

1

1

1

0

0

0

0

0

1

0

0

1

1

1

3

3

1

1

1

3

2

2

1

1

0

1

1

1

1

1

0

0

1

1

2

1

2

2

3

3

9-2

4-3

4-5

8-6

4-3

4-4

5-2

6-5

6-3

6-5

4-6

2-3

4-6

3-5

4-7

2-10

10

9

9

7

7

7

6

6

4

4

4

3

2

2

1

1

 

Гъуащхьауэхэм я зэпеуэ: Жо (ЦСКА) – 6,

Пилипчук («Спартак» Н) – 3, Кириченкэ («Москва») – 3.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ХьэIупэм и сонатэр

Урысейм и композиторхэм я­ союзым и IХ зэ­хуэсым щагъэзэщIащ

  Шостакович Дмитрий илъэси 100 зэрырикъуам теухуа зэIу­щIэм щагъэзэщIащ скрипкэмрэ фортепианэмрэ щхьэкIэ ХьэIупэ ДжэбрэIил итха сонатэ №3-р. Ар ягъэзэщIащ Урысейм щIыхь зиIэ и артисткэ Дмитерко Элеонорэрэ (скрипкэ) Урысейм и цIыхубэ артисткэ Рубинэ Татьянэрэ (фортепианэ).

   - Концерт нэужьым, - жеIэ ДжэбрэIил, - Элеонорэ къызбгъэдыхьэри къызжиIащ дяпэкIи си IэдакъэщIэкIхэм щыщ игъэзэщIэну зэрыхуейр. Сэ си макъамэр гугъущ, ауэ уэрэдхэм къинэмыщIауи, ма­къамэ нэсыр цIыхухэм фIыуэ егъэлъагъуным дытелэжьапхъэу къызолъытэ. Сэ игъа­щIэми зи Iуэху зесхуэр Урысей утыкум щыбгъэзащIэ хъун макъамэ адыгэхэми диIэнырщ.

   Композиторхэм я зэхуэсым къыщапсэлъам къызэрыхэщащи, мы зэманым нэхъ жыджэру лажьэ урысей композитор 70-м язщ ХьэIупэ ДжэбрэIил.

Интернетым ит хъыбархэм

къыхэзыхар

ИСХЬЭКЪ Лианэщ.

Сыт хуэдэ зэманми

 

   Щэбэт кIуам “Нарт” хьэщIэщым и пэшышхуэм щекIуэкIащ Абхъазым и щхьэхуитыныгъэр зыхъума адыгэ щIалэхэм я Союзым хэтхэм я зэхуэс. Абы кърихьэлIат ди къуэш абхъазхэм я лIыкIуэхэр, щIы­пIэ зэмылIэужьы­гъуэ­хэм къикIа хьэщIэхэр, грузин-абхъаз зауэм зи бын-      хэр хэкIуэда адэ-анэхэр,     Адыгэ Хасэ жылагъуэ зэгухьэныгъэм и къызэгъэ­пэ­ща­кIуэ нэхъыжьыфIхэр.

   КЪЫЗЭХУЭСАХЭР, къызэ­щIэтаджэри, дакъикъэкIэ яхуэщыгъуащ зауэм хэкIуэдахэм, абхъаз лъэпкъым и насыпым папщIэ зи гъащIэр зытахэм. Абы иужькIэ Союзым и лэжьыгъэм, къехъулIэ-къемыхъулIэхэм, дяпэкIэ нэхъ зэгугъупхъэхэм зыубгъуауэ тепсэлъыхьащ мы жылагъуэ организацэм    илъэс зыбжанэ хъуауэ и унафэщI Хьэгъэжей Беслъэн.

   Абы и псалъэм къыхигъэщащ адыгэ лъэпкъхэм я зэпыщIэныгъэхэр гъэбыдэным, зауэм хэкIуэда ди щIалэхэм я фэеплъхэр гъэ­лъэпIэным, ди щIэблэр щап­хъэфIхэм щIэпIыкIыным зэрыхузэфIэкIкIэ Союзыр зэрыхэлIыфIыхьыр. Къэб­гъэлъагъуэмэ, зэман-зэман­кIэ Абхъазым макIуэ ди щIыпIэм щыщхэр, езыхэри къытхуоблагъэ. Абхъаз университетым, милицэм и школым ди щIалэхэу гупышхуэ щоджэ. Гу зылъытапхъэщ мы школым и унафэщIым и къуэдзэхэу, ди лъэпкъэгъухэу Тэркъан Теймураз, Псэун   Арсен сымэ щапхъэ дахэ зэрагъэлъагъуэр. Союзым хузэ­фIэкIащ зи адэхэр зауэм хэкIуэдахэм ящыщ зыбжанэ ди университетым щIигъэ­тIысхьэнри.

   Хьэгъэжейр и гуапэу тепсэлъыхьащ зауэм хэкIуэда лIы­хъужьхэм я фэеплъу спорт зэхьэзэхуэ зэмылIэужьыгъуэхэр щIыпIэ-щIы­пIэкIэ зэрыщрагъэ­кIуэ­кIам. Ира­­гъэкIуэкI зэхуэсхэр, су­рэт­гъэлъагъуэхэр, зэпеуэхэр. Абхъазым щыIахэу, зауэм лIы­­гъэ къыщызыгъэлъэ­гъуа­­хэу цIыхуищэм тыгъэ, да­мыгъэ лъапIэхэр иратащ. Зи бынхэр зауэм хэкIуэда адэ-анэхэр автобускIэ Аб­хъазым яшэри, ирагъэлъэ­гъуащ а щIыпIэм и даха­гъыр, зыхрагъэщIащ абы щыпсэухэр дызэриIыхьлыр, фIыуэ къызэрытхущытыр.

   Беслъэн ибзыщIакъым Сою­зым и лэжьыгъэр мылъ­куншагъэм зыкъомкIэ къызэрилъахъэр, я цIэ къри­Iуащ сэбэп къыхуэхъу цIыху псэ хьэлэл зыкъомым. Абыхэм ящыщщ, къэбгъэлъа­гъуэмэ, транспорт инспекцэм и унафэщI Ахъуэхъу Аслъэнбэч, щIэныгъэлI ЦIы­пIынэ Аслъэн, зауэм хэта Хьэмы­къуэ Башир, Шорэ Анзор, Мыр­зэкъан Умар, интернат еджапIэм и унафэщI Энеевэ Лидие, Дунейпсо Артий Комитетым и тхьэмадэ Бейты­гъуэн Iэуес, сурэтыщI Црым Руслан, нэгъуэщIхэри.

   Союзым и лэжьыгъэр къазэрыщыхъур къыжаIэу, ныкъусаныгъэ щхьэхуэхэм я гугъу ящIу, къалэныщIэхэр яубзыхуу зэхуэсым къыщыпсэлъахэщ Егъэн Ибрэхьим, Щэрдан Ильяс, Дзэгуей Амырхъан, Щэныбэ Юрэ, ГъукIэлI Исуф, нэгъуэщIхэри.

   Ди къуэш Абхъазым щы­щыIэ щытыкIэм, ди зэпы­щIэныгъэхэр сыт хуэдэ зэманми быдэу щытын папщIэ къэгъэсэбэпыпхъэ Iэмалхэм зыубгъуауэ я гугъу ящIащ Абхъазым и президентым и лIыкIуэ Ардзинбэ Заур, жылагъуэ лэжьакIуэ цIэрыIуэ Аламие Геннадий сымэ.

   Зэхуэсым щыхахащ Союзым и унафэщIыр. Жэуаплыныгъэ зыпылъ а къалэн мытыншыр хуэфащэу къа­лъытэри, къызэхуэсахэм зэдэарэзыуэ Iэ хуаIэтащ Бэчыщокъуэ Алексей, куэд щIауэ жылагъуэ лэжьыгъэхэм жы­джэру хэтыр, Аруан районым щыщыр.

ШЭДЖЭМОКЪУЭ Мурадин

 

Урысейм Кавказыр фIэкIуэдыну?

 

   Шэрджэс конгрессым и пашэ Бэрзэдж Мурат къе­лъы­тэ Адыгейр Краснодар крайм хэгъэхьэжыным за­уэш­хуэ къикIынкIэ хъуну. И Iуэху еплъыкIэр абы къе­хьэкI-нехьэкI хэмылъу къы­ж­­ри­Iащ «Власть» журналым и лэжьакIуэм.

   - Сыт уэ Адыгейр Краснодар крайм хэгъэхьэжыныр щIып­­фIэмыкъабылыр? ЩIы­на­лъэ иным икIи къулейм хэ­тыныр республикэ цIы­кIум и дежкIэ нэхъыфIкъэ?

   - Пэжыр дапщэщи жыIэн­ ­хуейщ. Зи Iуэху зэрахуэр республикэ цIыкIур зэрагъэкIуэ­ды­жы­нырщ, ахъумэ ар нэгъуэщI щIыналъэм зэрыгуагъэхьэ­ныр­­къым. Абы адыгэхэр, дауи, арэзы техъуэркъым. Адыгэхэр ижь-ижьыж лъан­дэрэ щопсэу тенджыз ФIыцIэм и Iуфэхэм, щIы­на­лъэш-хуэ зэгуэрым яIэ­щIэ­лъуи щытащ. Ауэрэ екIуэ­кIыурэ, Урыс-Кавказ зауэр къэ­хъейри, адыгэхэм я процент 90-р залымыгъэкIэ я щIы­на­лъэм ирахуащ е зэт­раукIащ. Къы­зэтена республикэ цIыкIу­ри зэхэзехуэн ящI, ар щхьэхуиту, зыми IэщIэмылъу зэрыщытыр ягу темыхуэу.

   Краснодар крайм щыIэщ шапсыгъ (ари адыгэ лIакъуэхэм ящыщщ - «Власть») къуажэу 12. КъищынэмыщIауэ, Ар­ма­вир и Iэгъуэблагъэуи щопсэу къуажищ. Ауэ крайм и уста­вым зэрыжиIэмкIэ, мы щIы­на­лъэм куэд щIауэ исхэр урыс­хэм­рэ къэзакъхэмрэщ. Дэ ды­щымыIэжых­хэу дыкъалъытэ!

   Къафщтэт краснодар сабийхэр тхыдэмкIэ зэрырагъаджэ тхылъхэр. Абыхэм зы псалъи ущ­ри­хьэлIэнукъым адыгэхэм ятеухуауэ. Алыджхэр, тэтэрхэр щыпсэуащ, нэгъуэщI Iэджэм я гугъу ящI, ауэ адыгэхэр щыIаи-щы­мыIаи - хъыбарыншэу кIуэ­дам ярейщ. Илъэс минипщIкIэ мы щIыпIэхэм исащ адыгэхэр. Сочи, Туапсе, Мацестэ ­- адыгэ жылагъуэхэм я фIэщыгъэхэщ. Темрюк къалэм зэрихьэри ады­­гэпщым и цIэрщ. Сэ сы­къызыхэкIа лъэп-къыр зэрысу щы­тар Сочи къалэр здэ­щы­Iэ щIыпIэхэрщ. Си лъэпкъэгъу­хэр - убыххэр - къанэ щымы­Iэу зэтраукIащ е ха­мэщIым яхуащ. Зы убыхи щыб­гъуэтыжыну­къым мы щIыпIэм. «Убых» пса­­­лъэм ущрихьэ­лIэркъым тхы­­дэм теухуа тхылъхэми.

   Урыс-Кавказ зауэм и зэманым инэрал языныкъуэхэм ады­гэхэр ямылейуэ гущIэгъун­шэу зэтрау­кIащ. Абыхэм я фэ­еп­­лъ­хэр Краснодар крайм адэ-мыдэкIэ щыдолъагъу. Генерал Засс цIэрыIуэ хъуат яу­кIа адыгэхэм я щхьэхэр къапиупщIурэ и бжыхьым хэт бжэ­гъу­хэм фIилъхьэу зэрыщы­там­­кIэ. Нобэ абы и фэеплъ дэтщ Армавир къалэм. Адмирал Лазарев и кхъухьхэм, ма­фIэ щIадзэу­рэ, зэтрагъэсхьащ тен­джыз Iу­фэм Iута адыгэ жы­ла­гъуэхэр. А лIыукIым и фэеплъи дэтщ, и цIэри зэрехьэ крайм и жылагъуэ­хэм ящыщ зым. Аракъэ геноцид жыхуа­Iэр? Ар къыщыдгъэлъэ­гъуащ ОБСЕ-м хуедгъэхьа дэфтэрым. Мыгувэу апхуэдэ тхылъ Iэрыдгъэхьэну ди мурадщ Европэм и Советми.

   - Геноцидым къикIыр цIыху­­хэр зэтеукIэнырщ. ЩIы­на­лъэхэр зэгухьэжми, адыгэхэр псэунущ, адрейхэм хуэдэу. Апхуэдэу щы­щыткIэ, сыт псалъэмакъ мыщ­хьэпэхэр къыщIэфIэтыр? Псалъэм папщIэ, Къэрэшей-Шэрджэсым хъарзынэу щопсэу шэрджэсхэр, Къэбэрдей-Балъкъэрым - къэбэрдейхэр.

   - Къэралыгъуэ диIэн хуейщ, ди щIыналъэр мыинми. Иджып­сту ди анэдэлъхубзэр къэралыбзэщи, адыгеи­бзэм­кIэ тхылъхэр къыдыдогъэкI, ар еджапIэхэм щадж, абыкIэ ди тхыдэм пыщIа Iуэхухэр къыдоугъуеиж. Генерал Засс и фэеплъыр щагъэлъапIэ щIыпIэр сыткIэ къыхуэщхьэпэну ди щIэблэм? Адыгейр Краснодар крайм залымыгъэкIэ хагъэ­хьэ­мэ, шэч хэмылъу, абы зауэ къи­кIынущ.

   - Къэрал хабзэхэм тету, тэ­макъ­кIыхьу мы Iуэхухэр пху­зэ­фIэмыхыну пIэрэ?

   - Сыт «тэмакъкIыхь» пса­лъэм къибгъэкIыр? Генерал Засс и фэеплъым сыIуплъэу сыпсэун хуейуэ ара?

   - Засс и фэеплъыр пкъу­тэж­ми хъуну къыщIэкIынщ.

   - Фашист идеологиер дауэ зэ­рыбгъэкIуэдынур? Шапсыгъхэм я хьэтыр къалъагъури, Лазаревым и фэеплъыр Iуахыжат. Къуа­жэм и цIэр яхъуэ­жыну къызэрагъэувар къыхуадакъым. ИтIанэ фэеплъри ягъэувыжри, шапсыгъхэм мыпхуэдэу къыж­раIащ: «Абы фэращ зэтриукIар, ар дэркIэ лIыхъужьщ». Апхуэдэ Iуэху еплъыкIэкIэ мэпсэу ди къэралыр.

   Сыт Коноваловэм референдум егъэкIуэкIыпхъэу къыщIигъэувыр? Адыгэхэр мащIэ хъуа­щи аращ. ИтIани си фIэщ пщIыну ухэтщ къэралыр захуа­гъэ хэлъу ди лъэпкъым къыху­щы­тыну. Референдум нэу­жьым ди лъэпкъыр мы щIы­пIэм дыкърахупэнкIи хъунущ. Аращ «зауэ» псалъэр къэзгъэсэбэпын хуей щIэхъуари.

    - Уи псалъэхэр къыбгуры­Iуэ хъунущ властыр бгъэшынэну ухэту.

   - Зыри щIэбгъэшынэн щыIэ­къым япэкIэ уплъэу узыхуэ­кIуэр къэплъагъун щхьэкIэ. Дэ къызэрытхущытым къызэригъэлъа­гъуэмкIэ, Урысей къэралыгъуэм и властым и идеологиер зыхуэ­кIуэжыр фашизмэрщ. Дэ догузавэ, хабзэхэр щIыдоджыкI, къуаншагъэ зыб­гъэ­дэлъхэр сэтей къы­дощI. Ауэ мысэхэр, фашистхэр, хэхыныгъэхэм хагъэхьэ икIи щы­то­кIуэ. Сыт апхуэдэ нэмыу­кIы­та­гъэм жэуапу епт хъунур? Абы фIы къишэнукъым. Къишэнур хьэлэбэлыкъщ, лъыгъа­жэ зауэщ. Ар къэхъеймэ, Урысейм Кавказыр фIэкIуэдыпэнкIи хъунущ. Къэралым пэувынущ Къэбэрдейр, Адыгейр, шэрджэсхэр, нэгъуэщIхэри.

   - Фэ тхьэусыхафэ хуев­гъэхьащ ОБСЕ-м. Ар сыткIэ къывдэIэпыкъуфыну?

   - Дэ ОБСЕ-м зыхедгъэщIэну дыхэтщ федеральнэ властыр къызэрыдэкъуэншэкIыр, къайгъэхэм, хьэлэбэлыкъхэм зэры­хуэ­пабгъэр. Дэ тегъэщIапIэ дощI дунейпсо хабзэхэр, зи эко­­но­микэр тIасхъэ республикэр зэхэпкъутэж зэрымыхъунур. Сэ сайпсэлъылIащ ОБСЕ-м и лIы­кIуэхэм. Абыхэм жаIэ: «Дэ ди къа­лэныр зэрыхьзэрийм къэ­ралхэр щытхъумэнырщ. Урысейми жетIащ лъэпкъ Iуэху­хэр тэмэму зэрызэримыхьэр, абы зауэ къикIынкIэ зэрыхъунур. Федеральнэ властым и Iэужьхэм правовой оцен­кэ езытын фыхуеймэ, Европэм и Советым зыхуэв­гъа­зэ».

   Мы дунейм и щIыпIэ куэдым - къэрал плIыщIым - щикъу­хьащ адыгэхэр. Абыхэм ящыщ куэдыр щIохъуэпс я адэжь лъахэм къа­гъэ­зэжыну. Ауэ Уры­сейр абы хуей­къым. Хэт ищIэн, адыгэхэм къытщышынэу ара? Арамэ, икъукIэ щоуэ. Ады­гэхэр Урысейм и бий­къым, зыхущIэкъур мамыру я лъахэм исыжынырщ. Куэд щIауэ долъаIуэ: Урысейм зиумысыжын хуейщ 1864 гъэм геноцидр къызэрыдищIэкIамкIэ. АбыкIэ дызыхуейр зыщ - ди лъэп­къэгъухэр я адэжь щIы­на­лъэм къихьэжыныр лъэпощхьэпоуншэу къызэгъэпэщынырщ.

   - Абы щыгъуэм Урысейм зиу­мысыжын хуей хъунущ Кавказ псор залымыгъэкIэ къызэ­ризэуамкIэ. Сыт абы кърикIуэнур? Кавказыр иу­тIыпщын хуей хъунущ. Ар, уэри къыбгурыIуэу къыщIэ­кIынщ, зэи къэ­мыхъун Iуэхущ. КъимыдэкIэ, Адыгейр экономикэ кризисым зэщIиубыдащ. Абы езым и закъуэу пэлъэщын уи гугъэ?

   - Пэлъэщынущ, федеральнэ властыр зэран къыхуэмыхъумэ.

   - Федеральнэ властым и гугъу щIэпщIын щыIэкъым. Адыгейм и властыр зэрыпсэур Iулъхьэщ.

   - Iулъхьэ тынымрэ къеIыхы­ным­рэ къыщежьэр Москващ. Хабзэхъумэхэм я министр Ады­гейм щыбгъэувын папщIэ, къэбгъэлъагъуэмэ, Iулъхьэу Мос­ква дэс къулыкъущIэхэм яIэщIэплъ­хьэн хуейщ доллар минищэрэ плIыщIрэ. Мазэ къэсыхункIи а къулыкъущIэхэм тыгъэ гуэрхэр яхуумыщIу ядэнукъым. Абы сэ фIыуэ сыщыгъуазэщ. Аращ ди хабзэхъу­мэ унафэщIхэр зыми фIэ­мы­лIыкIыу я тахътэхэм щIытесри.

   Зи гугъу сщIа Коноваловэр мэкIий, Адыгейм и унафэщI псори адыгэу жиIэурэ. Абы зыще­гъэгъупщэ республикэм и про­курорри, ФСБ-м и уна­фэщI­ри, къэрал кIуэцI Iуэху­хэм­кIэ министрри зэрыурысыр. Ар дымыдэу аракъым. Щхьэ пцIы бупсын хуей? Финансхэмрэ экономи­кэмкIэ министрхэри урысщ. Мейкъуапэ къалэм и лэ­жьа­кIуэхэм я процент 95-м хуэдизри урысщ. Къалэ Советым щыщу адыгэр зы закъуэщ.

   - Уэ жыбоIэ къулыкъухэр къа­­щэхуу. ПцIыр сыткIэ щхьэпэ, ар хабзэ щыхъуащ Кавказым. Сыт-тIэ фи республикэм инвестицэр къы­щIэ­мыкIуэр, бизнесыр щIи­кIы­жыр? Хэт абыкIэ къуаншэр? Федеральнэ властра хьэмэрэ фи президентра?

   - Инвестицэ къыпхуэкIуэн щхьэ­кIэ ахъшэ гуэрхэр щхьэ­щыптыкIын хуейщ. Щэумэн Хьэзрэт ар ибзыщIыркъым, цIыхубэм щаIущIэм деж. Щапхъэу къэпхъ хъунущ Дыгъэмыс хуэкIуэ гъуэгур ухуэныр кIыхь­лIыхь зэрыхъуар. Сыт щIэ­хъуар? А гъуэгур ухуэныр Путинми фIэкъабылщ,  губернатор Ткачеви фIэфIщ. Щэумэнри зыкъом щIауэ йолIалIэ лэжьыгъэхэр къы­зэгъэпэщыным. И мылъкум къыхихыу мы Iуэхум ахъшэ хилъхьэнуи хьэзырщ. Ар къулейщ, доллар мелард хуэдиз иIэщ. Ауэ Москва щыщ къулыкъущIэхэр зыхуейр узыхэIэбэ мыхъун ахъшэкъым. Аращ ягу иримы­хьыр, Адыгейм и зыужьыны­гъэм Москва зэран къыщIыхуэ­хъур. ЖыпIэнуракъэ, федеральнэ центрым нэхъ къещтэ Адыгейр мылъкуншэмэ, къулейсызмэ.

   - Абы центрыр сыткIэ хуей?

   - ЩIыхуейри? «Дахэ-дахэу фи Iуэхухэр екIуэкIыркъым, крайм фыхыхьэ», - жиIэн щхьэ­кIэ. Абы щыхьэт тохъуэ Адыгейм къращIылIа экономикэ блокадэр.

 

Епсэлъар

Алленовэ Ольгэщ.

Сурэтым: Бэрзэдж Мурат.

Тхыгъэр «Власть» журналым къитхыжащ.

 

Химие щIэныгъэхэм я гуащэ

   Адыгэхэм ящыщу химие щIэныгъэхэм я кандидат япэу хъуа, неорганикэ, фи­зикэ химиемкIэ КъБКъУ-м и кафедрэм и доцент Апажэ Равидэ къыщалъхуар Азербайджаным щыIэ Кировабад къалэрщ. Равидэ и адэ Къазий Елдар Плановскэм щыщт, ауэ а лъэхъэнэм хэкур зрагъэбгына ди лъэпкъэгъухэм яхэхуэри хамэ щIыпIэ къыщыхутат...

   Зи щхьэгъусэр зыфIэ­кIуэда Тэнащ Аннэ и хъы­джэбзитIымрэ и Iыхьлыхэмрэ и гъусэу хамэ щIыпIэм щыпсэун хуей хъуащ. 1950 гъэхэм Аннэ и хэкужьым къигъэзэжыну мурад быдэ ищIри, Къэбэрдейм нэхъ гъунэгъу зыкъыхуищIу къалэ ­куэдым къыщыувыIащ, 1954 гъэм унагъуэр Налшык къыдэтIысхьэжащ.

   А гъэ дыдэм Аннэ ипхъу Равидэ Къэбэрдей-Балъкъэр къэрал пединститутым щIотIысхьэри, 1959 гъэм къеух икIи “Искож” комбинатым лэжьэн щыщIедзэ. Мыгувэу ар промышленность псын­щIэм­рэ текстилымкIэ Москва дэт Союзпсо институтым еджа­кIуэ ягъакIуэ. Ар фIы дыдэу къиуха нэужь, Равидэ щылэжьа комбинатым къи­гъэзэжащ.

   Сыт хуэдэ лэжьыгъэми гурэ псэкIэ еувалIэ Равидэ зэрыцIыкIурэ зыщIэхъуэп­сыр егъэджакIуэ IэщIагъэр­ти, апхуэдэ Iэмал къыщы­къуэкIым, еджапIэ-интернат №1-м, итIанэ 2-нэ курыт школым химиемрэ биологиемкIэ щригъэджащ. Лажьэурэ кандидат лэжьыгъэм зэрызы­хуагъэхьэзыр экзаменхэр ехъулIэныгъэкIэ ита нэужькIэ, Равидэ КъБКъУ-м и аспирантурэм щIэтIысхьащ. КъБКъУ-м химиемрэ био­ло­гием­кIэ и факультетым, Налшык дэт курортхэм я лабораторэхэм, Къыргъыз ССР-м ЩIэныгъэхэмкIэ и академием неорганикэ, физикэ хи­миемкIэ и институтым и диссертацэр щигъэхьэзыращ.

   Кандидат лэжьыгъэр Фрунзе къалэм щыпхи­гъэкI­ри, 1969 гъэм КъБКъУ-м неорганикэ, аналитикэ хи­мием­кIэ и кафедрэм ассистенту лэжьэн щыщIидзащ. Япэ щIыкIэ егъэджакIуэ нэ­хъыжьу лэжьащ, иджы неорганикэ, физикэ химиемкIэ кафедрэм и доцентщ.

   Абы и дерсхэм унэтIыныгъэ куэд къызэщIре­гъэу­быдэф, дэтхэнэми щIэны­гъэр, теориер, методикэр и лъабжьэу къызэрегъэпэщыф. Равидэ сыт щыгъуи ­егъэ­джэныгъэ лэжьыгъэр щIэ­ныгъэ-къэхутэныгъэ Iуэхугъуэхэм Iэзэу гуеухуанэ. ЩIэныгъэ, методикэ лэ­жьыгъэу 40-м щIигъу и Iэ­дакъэ къыщIэкIащ Апажэм. Равидэ гулъытэ щхьэхуэ зыхуищIхэм ящыщщ студентхэм гъэсэныгъэ лэжьыгъэ ядегъэкIуэкIынри.

   Химие щIэныгъэм хэлъхьэ­ныгъэ куэд хуэзыщIа бзылъхугъэр сыт хуэдэ Iуэхуми и зэфIэхыкIэр тыншу къэзы­гъуэтыф, пщэрылъ къыхуащIыр и чэзум зыгъэзащIэ цIыху Iущщ. Арагъэнщ абы къыдэгъуэгурыкIуэ и лэ­жьэгъухэми иригъаджэхэми пщIэ лей къыщIыхуащIыр.

   ФIыуэ илъагъу IэнатIэр зэран къыхуэхъуакъым Равидэ щхьэгъусэ гумащIэу, анэ Iущабэу, унэгуащэ Iэдэбу щытынымкIэ. Унагъуэм, быным, къуэрылъху-пхъурылъхухэм я къалэныр нэхъыбэу зи пщэ къыдэхуэр бзылъхугъэрщ. А псоми тыншу хунос Равидэ икIи дэтхэнэри арэзы ещIыф. И щхьэгъусэ щIэныгъэлI-филолог цIэ­рыIуэ, филологие щIэныгъэ­хэм я доктор, профессор, урыс, лъэпкъ филологиемкIэ КъБКъУ-м и кафедрэм и унафэщI, ЩIДАА-м и академик Апажэ Мухьэмэди пщIэ зыхуащI цIыху щыпкъэщ. А тIум илъэс 44-рэ гъуэгуанэ къызэдакIуащ.

   Ди лэжьэгъу Апажэ Равидэ и махуэ лъапIэм дыхуохъуа­хъуэ и унагъуэ дахэм ис псоми узыншагъэ быдэ яIэу насыпыфIэу псэуну, мамырыгъэрэ зэгурыIуэны­гъэ­рэ я жьэгум дэлъыну!

Неорганикэ, физикэ химиемкIэ КъБКъУ-м и кафедрэм и лэжьакIуэхэр

 

Ди сурэт гъэтIылъыгъэхэр

Адыгэпщ Къылышбий Аслъэнбэч.

(1867-1922гъгъ.)

 

ссылки

газетым и лэжьак1уэхэр

къыдэкIыгъуэхэр

 

 

KAVKAZWEB

 

Kavkaz Banner Network

 

 

 

 

KavkazWeb

Copyright © 2005 Buch e-mail: [email protected]